Зустріч через роки

Рідна школа. Перша вчителька. Добру пам'ять про них людина зберігає все життя. Саме перша вчителька введе маленьку дитину в казковий світ знань, вона навчить не тільки читати і писати, а й бути доброю, чуйною, чесною і розуміти, що це таке — бути справжньою людиною.

"Я вже к. т. н., директор Ладижинського коледжу ВНАУ, а згадую, як я вперше переступив поріг школи, як вперше мене зустріла перша вчителька. Найкращим порадником для мене була і , напевно, залишиться на все життя моя перша вчителька – Чайковська Марія Вікторівна.

Пам’ятаю перший день у школі... Все було таке незнайоме, чуже. Та коли з’явилася Марія Вікторівна - все навколо змінилося. Її добрі очі, лагідна усмішка - запам’яталися на все життя.

Я впевнений, все, що навчила нас перша вчителька, все, що посіяла,- зійшло добірним зерном. Вона вчила нас шанувати батьків, бути чесними, ввічливими, справедливими, любити працю, рідну землю, шанувати людину", - згадує Цуркан Олег Васильович.

І ось через роки директор Ладижинського коледжу Вінницького НАУ зустрівся з першою вчителькою Богданівської ЗОШ Тульчинського району. Директор школи Петрунько Віталій Григорович гостинно запросив представників коледжу до школи.

Скільки емоцій, вражень, спогадів сплинуло в ту мить...

Таких учителів як Марія Вікторівна на світі мало. Мабуть, це таємниця покликання, життєвого дару педагога. У цій жінці зійшлися шляхетність, доброта і принциповість учителя. Вона до кожного мала індивідуальний підхід, намагалась зрозуміти і пояснити думки і вчинки дітей.

Доземно вклоняємося Вам, учителю дорогий, за Вашу любов і ніжність, витримку і наснагу, чесне і справедливе слово, мудру пораду і просто за те, що Ви є.